26 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив у Telegram про свою зустріч із представниками Світового конгресу українців (СКУ).
“Разом говорили про дипломатичну роботу, тиск на Росію, повернення викрадених дітей, підтримку наших школярів і залучення інвестицій у відбудову. Обговорили й підтримку наших воїнів. Представники конгресу розповіли, що вже спрямували зібрані кошти на дрони й пікапи для фронту”, – написав президент.
Він подякував СКУ за допомогу.
“Спілкувалися і про множинне громадянство. Закон прийнято, найближчим часом уряд ухвалить необхідні нормативні акти, і першими країнами, де застосують норми, стануть Німеччина, Польща, Чехія, США та Канада. Це крок для ще більшої єдності українців у світі”, – пояснив Зеленський.
Пресслужба Зеленського уточнила, що під час зустрічі з представниками СКУ він повідомив, що спочатку механізм множинного громадянства застосують до Німеччини, Польщі та Чехії, а після цього планують поширити на Канаду і США.
У липні Зеленський говорив, що передусім це будуть Німеччина, Польща, Чехія й держави Балтії, але “повинні далі думати і про Канаду, про інші країни, де багато українців і де так Україну сильно підтримують”.
Контекст
Згідно зі ст. 4 Конституції України, в Україні є “єдине громадянство”.
13 грудня 2019 року Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. Тоді розгляд відклали через критику деяких законотворців.
Це питання після початку повномасштабної війни знову порушило МЗС України: у відомстві вважають, що українцям потрібно мати подвійне громадянство з іншими країнами, за винятком країни-агресора Росії. Збереження й розвиток української спільноти у світі можливе лише за умови дозволеного множинного громадянства, наголошували в МЗС.
22 січня 2024 року Зеленський подав законопроєкт про множинне громадянство. У грудні Рада ухвалила відповідний законопроєкт №11469 за основу, у червні 2025-го – остаточно. 15 липня президент підписав закон про множинне громадянство.