Ініціатива створення “стіни з дронів” для захисту східного флангу Європи від російських безпілотників розділила членів Європейської комісії. Сусідні з Росією країни вимагають негайного захисту, тоді як інші сумніваються в реалістичності й через високу вартість проєкту, пише Politico 3 жовтня.
Через активність російських дронів, зокрема заходження в повітряний простір Польщі й Румунії та появу підозрілих безпілотників над Данією, Норвегією й Німеччиною, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ініціює створення нового оборонного щита з радарів і ракет-перехоплювачів для захисту східного флангу ЄС, зазначив американський ЗМІ. У статті Politico від 9 вересня писали, що у своєму зверненні до націй вона схарактеризувала цю систему як “стіна з дронів”. До оборонного проєкту планують залучати Україну.
Як пише видання, останні дебати щодо оборони Європи, зокрема під час сьомого саміту Європейської політичної спільноти 2 жовтня в Копенгагені (Данія), продемонстрували розкол між країнами. Для країн Балтії (Естонія, Латвія, Литва) й Польщі така ініціатива має вигляд “розумної реакції на надзвичайну ситуацію, яка загострюється”, тоді як інші побоюються, що Брюссель прагне посилити контроль над національною оборонною політикою й обіцяє більше, ніж здатен виконати, зазначає Politico.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що дрони й засоби протидії їм залишаються пріоритетом, але “немає ідеальної стіни для Європи”, мовляв, ідеться про кордон протяжністю 3 тис. км, і повністю його захистити неможливо, пише американське видання.
Німецький експерт Крістіан Меллінґ заявив, що “стіна з дронів” може бути ефективною локально – зокрема в Балтії, де можливе створення статичної оборони. Водночас він додав, що дрони – лише “пальці”, і щоб досягти перемоги, потрібно вражати “голову” – командування, логістику й виробничі потужності, пише Politico.
У статті зазначають, що за оцінкою комісара з питань оборони Андрюса Кубілюса, колишнього прем’єра Литви, який підтримує ініціативу, початковий план для Польщі й країн Балтії коштуватиме приблизно €1 млрд, а систему виявлення можна створити менше ніж за рік. Він також підкреслив, що термін “стіна” не треба сприймати буквально, адже це не “нова лінія Мажино” (оборонна система Франції 30-х років уздовж кордону з Німеччиною й Італією), а сучасна система оборони, адаптована до теперішніх реалій.
Особливу складність створює те, що Брюссель разом із “прифронтовими країнами” планує використати кошти ЄС для фінансування проєкту, а для цього потрібна згода всіх столиць, зазначають джерела видання. Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні та прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс наголосили, що європейські оборонні проєкти мають бути корисними для всіх країн союзу, а не лише для східного флангу. У відповідь країни, які відчувають найбільшу загрозу, закликали до “солідарності”, згадуючи про спільні виклики, такі як пандемія, економічні кризи й міграція, пише Politico.
Як стверджують американські журналісти, суперечки під час копенгагенської зустрічі точилися як публічно, так і за зачиненими дверима. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко розкритикував план, а один із дипломатів назвав його слова “дуже різкими”, пише Politico.
У матеріалі зазначають, що попри різні погляди на масштаби, у ЄС майже ніхто не заперечує проти потреби посилення захисту від російських дронів. Там згодні, що блоку бракує технологій їхнього виявлення: нещодавно літаки НАТО “використали багатомільйонні ракети, щоб збити російські “Гербери”, вартість яких приблизно $10 тис. кожна, пише видання.
Лідери ЄС погодилися рухатися далі щодо ініціативи, тож план реалізують у тій чи іншій формі. Водночас строки, вартість і конкретні можливості залишаються відкритими питаннями, підсумовує Politico.
Держави, що межують з Росією, усвідомлюють, що одного проєкту недостатньо для запобігання російській атаці, але наголошують на потребі дій і прагнуть шукати рішення, які максимально підвищать безпеку НАТО та Європи, цитує 300polityka прем’єра Польщі Дональда Туска.
Контекст
1 жовтня 2025 року в Копенгагені (Данія) розпочався саміт Європейської політичної спільноти. Лідери обговорювали два основні питання: посилення спільної оборони Європи й підтримку України. Особливу увагу приділили створенню “стіни дронів” – оборонної мережі для виявлення й знищення безпілотників, а також обговорили нові оборонні проєкти для захисту східного флангу ЄС.
2 жовтня американські журналісти написали, що саміт лідерів ЄС у Копенгагені зайшов у “звичний глухий кут”. Більшість важливих питань залишилася нерозв’язаною через тривалі дискусії, попри загрозу війни й тиск на блок.