Після інтерв’ю колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель угорському порталу Partizán її висловлювання про війну країни-агресора Росії проти України спричинило шквал критики, зокрема з боку литовських політиків. Про це 6 жовтня написало LRT.
Раніше журналісти Daily Mail і Bild, які цитували Меркель, написали, що вона побічно звинуватила в початку повномасштабного російського вторгнення Польщу і країни Балтії, які нібито “заблокували” запропонований нею 2021 року формат діалогу між Європейським союзом і Росією щодо війни в Україні.
Спочатку польські, а тоді й литовські політики відреагували на це. Голова комітету з питань закордонних справ Сейму Ремігіюс Мотузас наголосив, що слова Меркель не можна вважати офіційною позицією Німеччини. Він зазначив, що відносини Європи з Москвою були напруженими задовго до 2021 року і що Крим було окуповано ще 2014 року.
Його заступник Жигімантас Павільоніс був різкішим у своїх коментарях, припустивши, що “Меркель іде на поступки [нелегітимному президенту Росії Володимирові] Путіну”. За його словами, через “давню традицію поступливості Путіну”, яку нібито продовжує ексканцлерка, “російські танки зараз як у Грузії, так і в Україні”. Він припустив: якщо “цю лінію буде продовжено”, то російські танки будуть також “десь на шляху до Берліна і на наших територіях”. Павільоніс також припустив, що заяви Меркель пов’язані з внутрішньою політикою Німеччини. Він вважає, що канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу важко проводити нову зовнішню політику, він, імовірно, втрачає рейтинги, тому “Меркель користується цією ситуацією й намагається викликати “хвилю тих, хто любить росіян, тих, хто любить Путіна, проти Мерца”.
Водночас журналісти DW, які прослухали повне інтерв’ю Меркель Partizán, зазначають, що загалом у ньому вона не сказала нічого нового. Меркель говорила про силу дипломатії й те, що в підході до країни-агресора Росії потрібно застосовувати не тільки силове стримування. У DW наголосили, що колишня канцлерка не згадувала про те, що контакти з Путіним до повномасштабної війни були, до того ж на найвищому рівні, зокрема, в червні 2021 року, коли відбувся його саміт із тодішнім президентом США Джо Байденом.
ЗМІ підкреслив, що під час інтерв’ю Меркель кілька разів поклала відповідальність за війну на Росію. Також вони розібрали фрагмент інтерв’ю, який викликав найбільший резонанс. Меркель сказала, що в червні 2021 року відчула, що Путін “більше не сприймає серйозно Мінські угоди”, тому запропонувала “новий формат”, щоб ЄС “говорив із Путіним безпосередньо”. Тобто вона мала на увазі поновлення самітів між ЄС і Росією, яких не проводили з 2014 року. Ексканцлерка сказала, що цю ідею на саміті ЄС озвучили вона й президент Франції Еммануель Макрон, але “деякі цього не підтримали, це були перш за все країни Балтії, але й Польща була проти”.
ЗМІ звернув увагу, що Меркель прямо не говорила, що війни можна було уникнути. На думку журналістів DW, своїми висловлюваннями вона могла мати на увазі те, що новий формат переговорів із Путіним міг бути шансом не допустити війни. Але наскільки він був реальним, незрозуміло. Слів про “частину провини”, що лежить на інших країнах, як наголошує DW, в її інтерв’ю немає, це інтерпретація журналіста Bild. Його стаття вийшла під заголовком “Меркель поклала на Польщу частину провини за війну Путіна”. У підзаголовку автор публікації згадав також країни Балтії, зазначивши, що йдеться про “непряме” звинувачення.
Контекст
Ангела Меркель була федеральною канцлеркою Німеччини з 2005-го до 2021 року – найдовше серед усіх очільників уряду ФРН.
Після початку російської агресії 2014 року Меркель відіграла головну роль у дипломатичних зусиллях, зокрема в Мінському процесі. Вона підтримувала санкції проти РФ і надавала політичну й економічну підтримку Україні. На той час чинна канцлерка дотримувалася політики діалогу з РФ, але після анексії Криму та війни на Донбасі зайняла жорсткішу позицію.