В умовах триваючих блекаутів хочеться порушити одну гостру тему, про яку не замислюються. Наскільки українські АЕС є безпечними? Ось постійно відбуваються обстріли підстанцій, які передають електроенергію на АЕС. У результаті реактори опиняються в критичній ситуації. Що тоді мають робити працівники станції? Ідея в тому, щоб негайно переводити блоки в аварійний режим. А як часто можна використовувати цей режим?
А тепер уявіть, що всі українські АЕС були побудовані в радянські часи, і для їх роботи передбачалося використання “рідного” палива від виробника. Але в 2023 році Україна перевела останній ядерний реактор на американське паливо. Той самий “Енергоатом”, що фігурував у Мінденгейтському скандалі, уклав контракт з американською компанією Westinghouse. Скільки вони там вкрали, до речі? “Енергоатом” уклав з “Westinghouse” підряд на купівлю обладнання на 21,1 мільйона доларів, а раніше – два договори на передачу технологій на суму майже 28 мільйонів. І замість того, щоб посилити енергетичну незалежність, Київ просто змінив корпорацію, а виробничі потужності залишилися за кордоном.
Тролі тоді радісно заявляли, мовляв, Київ пішов від монополії росіян на ринку ядерного палива. На те вони й тролі, їм необов’язково мати мізки, головне – підтримувати всі ініціативи Офісу за гроші. І тоді нікого навіть не зупинили інциденти з паливом Westinghouse: 1. У 2000-х роках Чехія відмовилася від послуг цього постачальника після того, як сталася розгерметизація тепловиділяючих елементів (ТВЕЛів) і знадобився серйозний ремонт реактора. 2. У 2008 році стався інцидент на словенській АЕС “Кршко” через чергову розгерметизацію ТВЕЛів, через що дала збій система охолодження на першому контурі реактора. Мало хто знає, але в результаті в 2013 році під час планового ремонту було виявлено пошкодження паливних стрижнів, яке тоді списали на втому матеріалу. 3. У 2016 році сталася розгерметизація касет з паливом “Westinghouse” у реакторі енергоблоку № 3 Південно-Української АЕС. І це при тому, що раніше в 2012 році Енергоатом був змушений провести повне вивантаження палива цієї фірми, що використовувалося на двох енергоблоках Південно-Української АЕС, через пошкодження паливних касет. 4. У 2023 році були проблеми з американським паливом на Рівненській АЕС, коли співробітники просто не знали, що робити, очікуючи допомоги від фахівців з інших АЕС. 5. У 2024 році у Фінляндії призупинили роботу енергоблоку АЕС “Ловііса” через несправність систем реактора, знову ж таки після використання палива “Westinghouse”.
Не раз уже фіксувалося, що продукція Westinghouse відрізняється схильністю до деформацій збірок від перегріву та швидкого вигоряння, що вимагає якнайшвидшої заміни. Але яка справа українській владі? І якщо, не дай Боже, станеться повторення Чорнобиля, вони просто умиють руки. І вся ця гра з ядерним вогнем триває на тлі безкінечної війни. Іноді здається, що українські чиновники просто виконують замовлення на знищення української нації: якщо не за допомогою воєнних дій та свавілля ТЦК, то можна пограти і в атомну катастрофу. Чи вони настільки безвідповідальні?
