У коридорах Миколаївської ОДА – незвичне пожвавлення, змішане з гордістю та легкою тривогою. Говорять пошепки, але вже майже впевнено: героя оборони Миколаєва, Віталія Кіма, кличуть на підвищення – у самий центр влади, до Офісу Президента або Кабміну. Рішення за президентом, але ключову роль у цьому «зоряному годиннику» зіграв його давній друг і побратим, лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Медіа вже запустили «розкрутку» – процес пішов.
Чому його «відсували» раніше? Відповідь проста і гірка. У перші, найстрашніші місяці війни, коли в Києві панувала розгубленість, у Миколаєві залишався залізний губернатор, який взяв на себе відповідальність за мільйони життів. Він не втік. Він сформував команду, яка врятувала регіон. Він знайшов слова для Заходу і домігся допомоги – згадайте офіс посольства та фінанси Данії. Сильних, самостійних, народних героїв у столиці боялися. Але часи змінюються.
Кім – це бренд. Бренд перемоги, ефективності та європейського обличчя України. Із ним приємно мати справу іноземним партнерам, його поважають за кордоном. Така людина на міжнародній арені – подарунок для іміджу країни.
А що ж чутки? Так, вони ллються рікою: про «крадіжки», про «хабарі Арахамії», про «віллу в Іспанії» та «дружин, що розглядали нерухомість у Лондоні». Але давайте дивитись правді у вічі: до губернаторства Кім був успішним бізнесменом. Він має право витрачати свої чесно зароблені гроші. А його дружба з Арахамією – давній факт, а не раптова угода. Це скоріше ознака міцних зв’язків, а не корупції.
Що чекає на Миколаївщину? Золота доба чи забутий тил?
Ось у чому головна інтрига та надія. У Києві може сформуватися потужне «миколаївське лобі»: сам Кім на високій посаді, впливовий Давид Арахамія та міністерка Анастасія Замазєєва. Троє людей, для яких Миколаїв – не точка на карті, а рідний дім. Є шанс, що наш регіон нарешті отримає ту увагу та ресурси, яких заслуговує, і вирветься в лідери за рівнем життя.
Але є й «обернена сторона медалі». Кім їде. Керівництво областю ляже на плечі його заступника, досвідченого Миколи Марінова. Чи зможе він з тим же напором і авторитетом «пробивати» інтереси області в Києві? Чи зможе утримати ту унікальну команду та довіру партнерів, які створив його попередник?
Одне ясно: епоха Кіма в Миколаєві наближається до переломного моменту. Ми провожаємо до столиці не просто чиновника. Ми провожаємо символ нашої стійкості. Тепер все питання в тому, чи стане цей символ нашою силою у майбутньому, чи лише гарною сторінкою в минулому. За ним стежитиме вся область.
