Відомий невролог стверджує: для того, щоб зберегти ясний розум у похилому віці, вам не обов’язково щодня розгадувати судоку.
Американський невролог проаналізував дані літніх людей з ідеальною пам’яттю і виявив одну спільну рису. Експерт стверджує, що цей простий спосіб життя є ключем до збереження гостроти розуму та когнітивних функцій.
Про це пише Daily Express.
У відеоролику, опублікованому в соціальній мережі TikTok, доктор Байбінг Чен (у соцмережах відомий як Dr Bing) описав методи підтримки здоров’я мозку під час процесу старіння.
«Наука показує, що 80-літні або 90-літні люди, які мають гарну пам’ять часто мають одну спільну рису. Якщо ви чули термін «суперстаріння мозку» — він використовується для опису літніх людей, котрі можуть думати та запам’ятовувати речі так само як людина у 30-40 віці. Як невролог, іноді бачу таких людей у своїй клініці», — розповів доктор Бінг.
Він зазначив, що підтримка соціальних зв’язків є вирішальним аспектом їхнього способу життя.
«І хоча фізичні вправи та правильне харчування дуже важливі, однак об’єднує таких людей те, що вони залишаються соціальними. Нещодавні дослідження виявили, що у них товстіша частина мозку, яка називається передньою поясною корою. Вона пов’язана з емоціями, увагою та соціальними зв’язками», — зазначив невролог.
За його словами, ключовим відкриттям стало те, що найгостріший розум мали ті літні люди, які підтримували міцні та значущі соціальні зв’язки.
Невролог порівняв таку взаємодію з «комплексним тренуванням» для мозку, пояснюючи, що спілкування активує цілі мережі мозку, відповідальні за пам’ять, увагу та емпатію. Глибокі стосунки також мають біохімічний ефект: вони знижують рівень гормону стресу (кортизолу) і підвищують «захисні» речовини — окситоцин та дофамін, що, зрештою, допомагає зберегти фізичну структуру мозку.
«Тож, якщо ви хочете зберегти свій мозок молодим, не просто розгадуйте кросворди чи судоку щодня. Натомість — телефонуйте друзям, спілкуйтеся, смійтеся та залишайтеся на зв’язку, тому що це один із найсильніших предикторів збереження кмітливості з віком», — додав Чен.
Слова невролога підтверджує і «Товариство Альцгеймера». Ця організація попереджає, що самотність може підвищити ризик розвитку деменції приблизно на 60%.
Однак експерти зазначають: важко точно визначити цю цифру, тому що вчені досі не впевнені, чи самотність є причиною деменції, чи вона вже є наслідком хвороби.
У будь-якому випадку, висновок один: активне спілкування допомагає знизити ризик деменції.
Раніше вчені розповіли, як психічні розлади змінюють мозок. За словами дослідників, тривожність, депресія, СДВГ та розлад поведінки — настільки різні за виявами, проте вони викликають подібні структурні зміни у мозку дітей і підлітків.
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.