Мало кому відомо, що кісточки граната, які складають майже половину його ваги, є абсолютно їстівними.
Питання про те, чи варто їсти гранат разом із кісточками, виникає регулярно.
Про це пише Southern Living.
Гранат складається з двох частин: соковитої червоної оболонки (арил) і насінин — твердих або напівтвердих «кісточок». Вони становлять близько половини ваги плода — зовсім не як, приміром, у лимона, де насінин мало і їх легко дістати.
У цих маленьких зернятках прихований справжній коктейль корисних речовин.
Кісточки становлять до 20% маси плода. Це щільна волокниста структура, всередині якої міститься соковита частина зерна. У традиційній східній медицині насіння граната застосовували в разі проблем із травленням, здуття живота і запальних станів.
Сучасні дослідження підтверджують: у ньому містяться ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісна пунікова кислота, яку вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.
Поширений страх про кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина, що міститься в них, навпаки, частіше сприяє регулярному випорожненню.
Їсти гранат із кісточками можна. Вони не перетравлюються повністю, але це не робить їх шкідливими. За відсутності проблем із травленням гранатові зерна з кісточками можуть бути корисною частиною раціону — за умови поміркованості та гарного пережовування.
Скільки зерен можна з’їдати щодня
За даними WebMD, оптимальна порція — близько половини граната або приблизно півсклянки зерен. Цього достатньо, щоб отримати всі корисні речовини, але не перевантажити шлунок і не переборщити із цукром, адже насіння багате на природний цукор.
Людям із діабетом перед вживанням граната краще порадитися з лікарем.
Раніше ми писали про те, як швидко можна почистити гранат. Більше про це читайте у новині.