Чиновники Євросоюзу пообіцяли продовжити реалізацію плану з використання заморожених російських активів для надання Україні кредиту в розмірі €140 млрд, попри те, що новий американський “мирний план” щодо України може повністю зруйнувати цю схему. Про це 21 листопада інформувало FТ.
Спроба президента США Дональда Трампа привласнити заморожені російські активи ставить під загрозу кредит ЄС для України – “Брюссель ошелешений” планом Вашингтона щодо створення спільних інвестиційних фондів із Москвою та Києвом, ідеться у статті.
Брюссель сподівається, що лідери ЄС схвалять так званий “репараційний кредит” наступного місяця, наголошує ЗМІ. Єврокомісія 21 листопада наголосила, що “триває активна робота” над планом, який має трансформувати підтримку України з боку Європи, і ця робота “буде продовжена”. Проте план опинився під питанням через нову мирну ініціативу Трампа, яка передбачає спрямування заморожених активів у підконтрольні США інвестиційні фонди в Україні та країни-агресора Росії на сотні мільярдів доларів, зазначає медіа.
Цю пропозицію порівнюють із американськими спробами на початку року змусити Київ погодитися на угоду про видобуток корисних копалин на користь США, яку українські та європейські посадовці вважали вкрай експлуататорською, підкреслили журналісти. У цьому випадку США отримали б прибуток коштом Європи та України.
Керівниця Українського форуму в Chatham House Орисія Луцевич сказала, що “це схоже на мафіозну угоду 1990-х”.
Американська мирна пропозиція підкреслює, що комерційна вигода є ключовим пріоритетом зовнішньої політики Трампа. Найбільш детально прописані розділи угоди – це ті, що стосуються відбудови та інвестиційних можливостей.
У новому мирному плані США зазначається: “$100 млрд заморожених російських активів будуть інвестовані у контрольовані США проєкти з відновлення України. США отримають 50% прибутку від цього проєкту”.
Перспектива спрямувати кошти, які мали піти Україні, на американський комерційний проєкт уже сама по собі викликала б обурення в європейських столицях, ае ситуація погіршується ще більше тим, що проєкт угоди вимагає, аби Європа “додала” ще $100 млрд, “щоб збільшити обсяг інвестицій, доступних для відбудови України”, зауважили автори матеріалу. “Залишок російського замороженого фонду” пропонується інвестувати в окремий американо-російський інвестиційний механізм.
Двоє європейських чиновників заявили, що розділ мирної угоди, який стосується заморожених активів, є одним із найбільш тривожних, оскільки він передбачає контроль над активами, більшість яких заблоковано саме в європейських фінансових установах.
Один посадовець сказав, що цей текст виглядає так, “ніби його написали як свідому провокацію”.
Близько 300 млрд доларів російських резервів центрального банку були заморожені на початку повномасштабного вторгнення. Але США контролюють лише близько 5 млрд доларів, тоді як основна частина знаходиться в ЄС, а менші – у Японії, Великій Британії, Швейцарії та інших юрисдикціях.
Щоб набрати $100 млрд для американо-українського фонду відбудови, потрібна підтримка ЄС, який володіє більшістю активів, наголосили чиновники.
Європейським країнам довелося б погодитися віддати російські гроші, які зберігаються у їхній юрисдикції, на користь США та Росії – що, за словами європейських дипломатів і посадовців, виглядає неможливим. Але якщо Москва заявить, що репараційний кредит ЄС зруйнує мирний план Трампа, на європейські столиці можуть чинити потужний тиск з боку США, аби вони змінили курс, зазначає видання.
Журналіст і активіст Г’юґо Діксон вважає, шо ЄС потрібно швидко використати російські активи на допомогу Україні. На його думку, чим довше ЄС зволікає, тим більший ризик, що Трамп змусить його “розморозити активи й використати їх у межах свого мирного плану, що підірве європейську безпеку”.
Контекст
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г’юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про “репараційну позику”.
24 жовтня прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно “репараційного кредиту” Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
8 листопада прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України.
13 листопада президент України Володимир Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.