Вміст
11:28 02.04.2026 Чт 4 хв Україна має добитися відтермінування екомита СВАМ, доки не отримає інвестиції для декарбонізації
Україна може втратити два метзаводи через СВАМ (фото: Getty Images)
Європейське мито CBAM загострює проблему інвестиційного дефіциту в Україні. Впродовж років ЄС користувався майже нульовою вартістю капіталу, Україна – ні, тож однакові вимоги щодо декарбонізації ігнорують цю різницю й потребують комплексного підходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву директора GMK Center, голову Комітету промислової екології EBA Станіслава Зінченка.
Читайте також: Скільки Україні коштуватиме екомито CBAM: дані дослідження
CBAM як бар’єр і падіння конкурентоспроможності
“Наші ранні оцінки підтвердилися: CBAM – це жорсткий торговельний бар’єр. Для українських виробників довгого прокату і сталевих напівфабрикатів конкурентоспроможність на ринку ЄС уже помітно знизилася. І це не вузькогалузева проблема, адже металургія формує 7,2% ВВП України, з ланцюгами постачань включно”, – зауважив експерт.
Він нагадав, що CBAM є частиною кліматичної політики Євросоюзу, тож якщо Україна серйозно налаштована на вступ до ЄС, її промисловість однаково зіткнулася б із вимогами декарбонізації.
Але ключове питання – як саме. Інші країни Східної Європи, зокрема Польща, отримали колосальні інвестиції під час своєї інтеграції. Україні пропонують ті самі регуляторні вимоги, але без фінансового супроводу, акцентує Зінченко.
Війна, інвестиції та ризик втрати заводів
“Російська агресія знищила інвестиційне вікно. До війни кожен великий металургійний комбінат мав дорожню карту декарбонізації. Сьогодні ці проєкти заморожені, і не лише через війну, а й через зростання цін на енергоносії, що зробило їх фінансово нежиттєздатними”, – наголосив експерт.
Водночас він підкреслив, що відтермінування CBAM – не панацея, але це дало б необхідний час, і юридична можливість надати таке відтермінування в ЄС була.
Але у Єврокомісії порахували, що вплив екомита на Україну складе всього 0,01% – в той час, як, за оцінками аналітиків GMK Center, Україна до 2030 року може втратити 2,1% ВВП.
“Рішення, ухвалене на основі хибних даних, не може бути коректним, тож звіт Єврокомісії потребує перегляду. Ціна помилки надто висока, щоб спиратися на некоректну арифметику. Адже вже у 2029-2030 роках ми ризикуємо втратити два з п’яти діючих металургійних заводів“, – наголосив Зінченко.
Читайте також: Металурги та гірники закликали знайти рішення щодо винятків CBAM для України
Дефіцит фінансування і потреба відтермінування
Експерт пояснив, що у своїй основі CBAM лише загострює та пришвидшує руйнівні наслідки проблеми інвестиційного дефіциту.
Останні 15 років ЄС користувався майже нульовою вартістю капіталу, Україна – ні. Вимагати від обох сторін однакового темпу декарбонізації за однакових правил – означає ігнорувати цю асиметрію. Саме тому CBAM і фінансування декарбонізації мають розглядатися комплексно, впевнений експерт.
Зінченко зазначає, що Ukraine Investment Framework у межах Ukraine Facility передбачає лише 9,3 млрд євро прямих грантів і 7,8 млрд євро кредитних гарантій. І це на всю промисловість та енергетику.
“Цього критично мало. Тільки на відновлення енергосектору потрібно приблизно 70 млрд євро. Без доступної низьковуглецевої енергії “зелена” сталь неможлива”, – висловив думку експерт.
Згідно з розрахунками GMK Center, на декарбонізацію наявних потужностей гірничо-металургійного комплексу потрібно додатково 12 млрд євро.
“Питання просте: де бізнес має взяти ці гроші? Доки відповіді немає, Україні потрібне відтермінування CBAM. Юридичні підстави існують. Наші розрахунки та фактичні дані падіння експорту в перші місяці 2026 року їх підтримують. Бракує лише політичної волі визнати, що первинна оцінка була неточною і потрібне нове термінове рішення!”, – резюмував Станіслав Зінченко.
Що відомо про CBAM для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення у 2026 році вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.