Після спроб зберегти США як головного партнера Україна, імовірно, переглядає стратегію співпраці на тлі політики президента Дональда Трампа. Про це написав у колонці для The Atlantic Філліпс Пейсон О’Браєн, професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса. Її оприлюднили 18 квітня.
Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!
Читати
“Україна нарешті відмовилася від Трампа”, – так професор назвав статтю.
Як пише видання, Україна понад рік після повернення Трампа в Білий дім принаймні публічно не втрачала надії на те, що їй удасться здобути його прихильність. Президент України Володимир Зеленський погодився на угоди щодо видобування корисних копалин, які нібито обіцяли збагатити американців. Він “щедро” хвалив самого Трампа, розраховуючи, що це допоможе дістати його прихильність.
Однак зараз Київ, імовірно, відмовився від сподівань на Сполучені Штати, вважає О’Браєн.
За його словами, Україна активно шукає нових дипломатичних і військових партнерів. Зокрема, ділиться своїм досвідом ведення війни за допомогою дронів із Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами й укладає угоди щодо виробництва зброї з Німеччиною.
Професор нагадав, що Україна скерувала дрони для атаки об’єктів з експорту нафти поблизу Санкт-Петербурга всупереч тому, що партнери просили Україну зменшити удари по російській нафті.
Використовуючи формулювання, які, як указує О’Браєн, донедавна були б “немислимими”, Зеленський дав зрозуміти, що більше не вважає США надійним союзником.
О’Браєн також звернув увагу на критичні заяви глави Української держави щодо послаблення санкцій проти країни-агресора РФ із боку США й потреби нового оборонного альянсу, якщо США дійсно планують вийти з НАТО, як погрожував Трамп.
Автор статті наголошує, що президент Україні різко контрастував із європейськими лідерами, які протягом останніх 15 місяців “відчайдушно” вдавали, що США, як і раніше, віддані своїм традиційним союзникам.
Сполучені Штати скоротили й без того “мізерні” постачання зброї Україні, щоб зберегти запаси для війни з Іраном, зазначив професор. Адміністрація Трампа також часто чинила тиск на Київ, вимагаючи поступитися нелегітимному президенту Росії Володимирові Путіну своєю територією на Донбасі в межах мирної угоди. Це переконало Зеленського й інших говорити правду про зближення США з Путіним і попереджати інші європейські країни про небезпеку, із якою вони зараз стикаються, ідеться у статті.
Зміна публічної позиції України, як указує О’Браєн, відбулася на тлі поліпшення воєнної ситуації у країні. Спираючись переважно на власну індустрію безпілотників і військову структуру, українські війська повернули собі ініціативу в багатьох районах. Аналітик також нагадав, що останніми місяцями сили оборони завдали Росії втрат, які вона не в змозі заповнити, і відбили більше території, ніж захопила РФ.
Професор вважає, що останні 15 місяців американські посадовці й багато західних аналітиків були “зацикленими” на слабкості України.
Відмова від США як друга колись могла б стати для України “передвісником загибелі”, вважає О’Браєн. Однак додає, що тепер це вже не так.
Контекст
Із 2025 року США ведуть переговори з РФ й Україною про завершення російсько-української війни, зокрема, адміністрація президента Трампа презентувала проєкт “мирного плану”.
Після раунду тристоронніх переговорів у Женеві в лютому цього року делегації планували зустрітися на початку березня, як повідомляв президент України, у період 5–9 березня в Абу-Дабі (ОАЕ). Однак через воєнну операцію, яку Ізраїль і США почали проти Ірану 28 лютого, переговори кілька разів переносили на прохання американської сторони.
15 березня Трамп заявив, що Зеленський не хоче укласти мирну угоду, а Путін, на думку американського президента, готовий це зробити.