Вміст
10:00 24.09.2026 Чт 15 хв
Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google
Заяви уряду про найважчу зиму в історії змушують українських підприємців кардинально переглядати свої операційні моделі. Робота на дизелі вимагає мільйонних інвестицій та суттєво знижує маржинальність.
РБК-Україна дослідило, як заклади громадського харчування, торговельні мережі, салони краси та стоматології готуються до найгірших енергетичних сценаріїв і чи чекає на споживачів стрімке зростання цін на послуги.
Головне:
У попередні воєнні зими бізнесу сфери послуг довелося навчитися працювати без світла. Напередодні нового сезону питання постають трохи інакше: скільки годин на тиждень це вміння себе окупає? Хто зрештою оплатить рахунок: клієнт через вищий чек, власник через нижчу маржу, чи ринок – через вихід слабших гравців? Адже діагноз ринку однаковий у всіх сегментах: працювати на дизелі довго – невигідно.
В розмовах з РБК-Україна експерти та підприємці називають різну вартість генераторного струму. І це не суперечність.
“Вартість кіловата електрики на генераторі в два рази дорожча, ніж уже подорожчала комунальна електрика”, – запевнила РБК-Україна ресторанна експертка Ольга Насонова.
Директор східної філії мережі VARUS Артем Бурик називає іншу цифру – але й рахує інше:
“Вартість кіловат-години електроенергії від генератора з урахуванням його експлуатації у 3–4 рази вища, ніж електроенергії від постачальника”, – пояснив він кореспондентці нашого видання.
Різниця тут – у методології. Насонова порівнює вартість пального з тарифом, Бурик закладає в розрахунок ще амортизацію обладнання й сервіс. Обидві цифри правильні – просто описують різні “поверхи” тієї самої проблеми.
Ритейл: холод дорожчий за світло
Для продуктового ритейлу генератор – це передусім питання не комфорту, а збереження товару. Зупинка холодильників означає списання на мільйони гривень, тому логіка тут проста:
генератор холодильники холодовий ланцюг мінімальний асортимент робота магазину.
У мережі VARUS кажуть, що майже всі магазини забезпечені генераторами. Більшість з них – із системами автоматичного введення резерву (АВР).
“У пріоритеті завжди холодильне обладнання, щоб забезпечити необхідний температурний режим і зберегти якість продукції”, – говорить Артем Бурик.
Під час відключень мережа розподіляє потужність залежно від зовнішньої температури, часу доби й навантаження на обладнання, коригує обсяги замовлень і графіки постачань. А за потреби – переглядає режим роботи окремих магазинів, зокрема вечірні та нічні зміни.
Паралельно VARUS модернізує холодильне обладнання та встановлює сонячні панелі там, де це дозволяють технічні характеристики будівель.
Читайте також: Бізнес на генераторах: як працюють сервіси в Україні без світла та де знадобиться готівка
Схожу, але більш системну модель показує METRO Україна. Начальник операційного управління мережі Валерій Карпенко підкреслює: для компанії підготовка до відключень – не сезонний захід, а постійна частина операційного планування:
“Досвід останніх років довів: ритейл має бути готовим працювати навіть за тривалих викликів для критичної інфраструктури”, – розповів він РБК-Україна.
Кожен торговельний центр METRO ще до відкриття отримує потужні генератори. Вони насамперед живлять холодильне обладнання. Це один із принципів системи харчової безпечності HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Point – міжнародна система управління безпечністю харчових продуктів). Саме ця інфраструктура, за словами Карпенка, з 2022 року дозволила мережі зберегти продукцію та забезпечити безперебійну роботу торговельних центрів під час планових і аварійних відключень.
Але METRO паралельно скорочує саму потребу в електроенергії. Заміна люмінесцентного освітлення на LED у всіх торговельних центрах мережі дала економію близько 18% споживання електроенергії в кожному ТЦ.
З 2023 року в магазинах встановлюють холодильні системи на природному холодоагенті CO₂ (R744). Вони споживають менше електрики та оснащені системою рекуперації тепла, яка частково закриває потреби гарячого водопостачання й зменшує витрати газу на опалення.
Минулої зими у торговельних центрах METRO під час відключень світла можна було зарядити телефон, підключитися до інтернету, зігрітися та отримати безкоштовний гарячий напій. Мережа планує зберегти цю практику й цього сезону.
HoReCa: від “трьох годин” до “доби-двох”
Якщо для ритейлу головне – не дати зіпсуватися товару, то для ресторану боротьба йде за кожну годину роботи залу. І тут цифри вражають масштабом.
За даними директорки зі стратегічного розвитку мережі ресторанів La Famiglia Оксани Волочаєвої, розрахункова потужність для невеликого закладу – 150–200 кВт. Для великого потрібен генератор на 150–275 кВт.
Фото: Бізнес платить двічі: за дизель і за право не вмикати його вночі (Інфографіка РБК-Україна)
У суму оснащення входить сам генератор, автоматика, підключення, монтаж і система резервного водопостачання. За роки війни La Famiglia інвестувала в енергонезалежність близько $2 млн. Це лише капітальні витрати на генератори, накопичувачі, інвертори, накопичувачі холоду й баки для води, без вартості робіт і персоналу.
“Все змінилося в підході мережі до енергонезалежності за останні два роки, – каже Волочаєва. – Від формування самої системи забезпечення й купівлі активів до пошуку та навчання команди обслуговування, систем обліку й автоматизації”.
Раніше метою було забезпечити автономну роботу на 3–4 години. Тепер система має витримувати 1–2 доби безперервної роботи.
Перед сезоном 2026–2027 мережа докуповує накопичувачі холоду, які здатні підтримувати температуру в холодильних і морозильних камерах уночі без живлення. Адже робота шумних генераторів у нічний час в окремих локаціях заборонена. По суті, бізнес платить двічі: за дизель і за право не вмикати його вночі.
Фото: Валу закриттів ресторанів у новому сезоні не очікується, переконані експерти (Getty Images)
За даними моніторингу “Консалтингової групи А-95”, які наводить РБК-Україна, середня ціна дизельного пального зросла з 55,86 грн/л у вересні 2025 року до близько 98,5 грн/л станом на 23 вересня 2026 року, тобто приблизно на 76%, або 42,64 грн.
Ольга Насонова підтверджує: літо не здешевило ринок автономності. Навпаки – генератори масово докуповували:
“Багато хто купив собі другий або третій генератор”, – стверджує вона.
Причина проста: минулої зими генератори часто ламалися саме в пік завантаження закладу, а замінити чи полагодити їх швидко не було чим. Тому бізнес почав формувати “резерв резерву”. Деякі ресторанні компанії навіть закупили генератори про запас, щоб здавати їх в оренду.
Паралельно заклади зробили запаси води (взимку вони частково замерзали). А там, де це юридично можливо, – завели газові балони. Деякі навіть вдалися до проєктування нових кухонь одразу з газовою й електричною плитою.
Читайте також: Через блекаути січень став катастрофічним для ресторанів Києва, – експерт
Щодо економіки роботи на генераторі, Насонова називає чіткий поріг: “Після 5–6, максимум 7 годин роботи на генераторі подальша робота просто не має сенсу, тому що це просто не окупається”, – пояснює вона.
Важливе застереження стосується структури зростання чека. Пряме спрощення “генератор підняв ціни на 17%” Насонова відкидає.
“Головне, через що зараз зростає середній чек, – це продукти … і зарплати персоналу… Не генератор”, – наголошує вона. Утім, експертка визнає, що комунальні витрати й вартість пального зросли і також мають вплив.
Натомість оренда, каже Насонова, – єдина стаття, яка не подорожчала. До ковіду вона могла сягати 15–20% товарообороту, зараз у середньому близько 10%, а орендодавці охочіше йдуть на знижки й канікули. Найближчими місяцями, з осені, заклади підвищуватимуть середній чек на кілька відсотків – орієнтовно на 5%, максимум на 10%.
Б’юті-сектор: час крісла дорожчий за дизель
Для салонів краси й косметологічних клінік автономність – це не тільки про кіловати, а про час, каже засновниця The Concepts Наталія Гончаренко.
За її даними, зростання цін на базові послуги за 2024–2026 роки становило 15–35%. Подекуди й більше – але це радше виняток, ніж правило.
Обмеження енергопостачання – не єдиний драйвер: подорожчали й косметика, і комунальні платежі, і ремонти, зросла й конкуренція за майстрів. При цьому спроба частини салонів запровадити окремий “генераторний збір” не спрацювала:
“Ринок не прийняв ідею, і салони “сховали” витрати в загальну вартість”, – розповіла РБК-Україна Наталія Гончаренко.
Читайте також: Б’юті-бізнес в умовах війни: як українська індустрія краси адаптується до нових реалій
Операційні складнощі виходять далеко за межі живлення фенів і сушуарів. Стерилізація інструментів – критичний процес. Цикл автоклава не можна перервати посередині. При відключенні партія йде на повторну обробку, а це втрата часу й зрив розкладу. Бойлер – один із найпотужніших споживачів, і при нестабільній напрузі просто не встигає нагрівати воду.
Фото: Власники салонів краси вважають, що інвестиції у генератори окупилися з першого дня (Getty Images)
Апаратна косметологія особливо вразлива. Чутливе обладнання потребує “чистої синусоїди”, якої дешеві генератори не дають. Додатково – інтернет для систем управління (CRM), онлайн-запису й еквайрингу. Без нього обслуговування клієнта подовжується і зростає кількість помилок.
“Час – це єдиний невідновлюваний ресурс салонів краси. Тому – найдорожчий”, – формулює Гончаренко: коли салон вимушено збільшує час обслуговування одного клієнта, це одразу зменшує операційний прибуток.
Капітальні витрати за сегментами (київські ціни зими 2026 року):
Взимку 2027 року, за оцінкою Гончаренко, вартість цієї інфраструктури зросте ще щонайменше на 10–15%. Головна зміна, наголошує вона, не в сумі, а в тому, що ці витрати перестали бути разовими. Обладнання зношується по кілька разів за сезон, додаються пальне й обслуговування навіть у міжсезоння.
Про окупність один із опитаних власників салонів сказав Гончаренко прямо: “Окупилося з першого дня роботи”. Проте за оцінкою самої Гончаренко, це радше “страхувальний трос”, ніж звичайна інвестиція.
Що стосується вибору між генератором і акумулятором, тут є чіткий компроміс. Батареї виграють у зручності – вбудовуються в лічильник, перемикаються самі, не шумлять і не створюють конфліктів із сусідами в житлових будинках. А саме шум генератора, за словами Гончаренко, – головна причина таких конфліктів.
Утім, заряду акумулятора вистачає на добу-дві роботи, а заряджається система 5–6 годин. Тож при затяжних відключеннях, коли світло дають на 2–4 години, батареї просто не встигають зарядитися, і половину зими салон усе одно працює на генераторі.
Приклад із практики: комплект “акумулятор плюс інвертор” вартістю близько $1 500 забезпечував косметологічній клініці площею 150 кв. м 6–8 годин освітлення й роботи лазерів та обладнання, але без кондиціонерів і обігрівачів.
Це й є межа такого бюджету. Він закриває світло, апаратуру, роутер і термінал, але не тепло. Тепло – це вже генератор, вартістю від 70 000 гривень.
Стоматологія: із сервісу – в умову ліцензії
У медицині автономність перестала бути питанням комфорту й перетворилася на регуляторну вимогу. Член Координаційної ради ГО “Асоціація стоматологів України” Світлана Хлєбас пояснила РБК-Україна, чому для медичного обладнання звичайного генератора недостатньо.
“Форма вихідного сигналу має бути виключно чиста синусоїда. Cпотворення форми сигналу впливає на роботу діагностичного обладнання, викликаючи перегрів електродвигунів, збої в роботі процесорів та критичні помилки вимірювань”, – каже Хлєбас.
Стрибки напруги можуть миттєво вивести з ладу рентген-апарати, радіовізіографи, цифрові сканери та лазерні прилади.
Додаткове обладнання має наслідки для собівартості прийому пацієнта. Мова йде приблизно про додаткові 20% у клініках середнього цінового сегменту за рахунок амортизації безперебійників і пального для генераторів.
При цьому, зазначає Хлєбас, кількість пацієнтів у Києві зменшилася через війну. Частина виїхала за кордон, частина обирає лікування в безпечніших містах. Тобто витрати ростуть одночасно зі зменшенням клієнтської бази.
Фото: З вересня 2026 року діють обов’язкові правила для стоматологічних клінік мати резервне енергетичне обладнання (Getty Images)
Проте для стоматологів ключова новина цього сезону – регуляторна. За словами Хлєбас, з 1 вересня 2026 року були оновлені Ліцензійні умови провадження медичної практики. Вони остаточно закріпили для багатьох учасників ринку обов’язок мати резервні джерела електропостачання для всіх закладів охорони здоров’я, включно зі стоматологічними клініками та ФОП.
Якщо у 2022 році встановлення ДБЖ і генератора було питанням сервісу й утримання клієнтів, то у 2026-му – це вже жорстка ліцензійна вимога. Оновлені Ліцензійні умови провадження медичної практики, які набрали чинності 1 вересня 2026 року (Постанова №813), остаточно закріпили обов’язок мати резервні джерела електропостачання для всіх закладів охорони здоров’я (включаючи стоматологічні клініки та ФОП). Без підтвердженої автономності заклад ризикує втратити або не отримати ліцензію.
Хто закриється і хто заморозить
Найбільш чутливе питання зими – не про кіловати, а про виживання бізнесу. Ольга Насонова наводить приблизну оцінку: минулої зими й навесні в Києві закрилося або призупинило діяльність близько 500 закладів громадського харчування.
Але напряму пов’язувати закриття з генераторами – помилка. Близько 150 з цих об’єктів – це точки, які знесли як МАФи в рамках масової кампанії з лютого. Решта закрилися через тривалий період відключень і те, що люди менше виходили з дому.
Ключова відмінність між гравцями – фінансова подушка: “Малий бізнес, не мережевий, може бути збитковим три-чотири місяці… Мережі можуть дозволити собі бути збитковими навіть рік і більше”, – пояснює Насонова.
Цього сезону з’явилася нова практика. Мережі свідомо готові тимчасово “заморожувати” нерентабельні точки до весни – замість того, щоб триматися за принципом “ми незламні”.
“Раніше було прийнято: як працюємо, ми незламні. Зараз вже зима багато чому навчила”, – каже Насонова. За її словами, при справді важких обстрілах і відключеннях половина всіх закладів може призупинити роботу, а навесні, коли ситуація стабілізується, – розморозитися.
Читайте також: Київ втратив майже 400 закладів ресторанного бізнесу за кілька місяців
При цьому валу нових закриттів експертка не очікує: “Не буде валу закриттів ресторанів, тому що всі, хто хотів закритися, насправді вже позакривалися”, – стверджує вона.
Ринок уже пройшов “самоочищення” за попередні дві зими. Ті, хто продовжує працювати, усвідомлюють ризики й готові з ними жити. Деякі навіть відкриваються, зокрема заклади з регіонів, якщо бачать можливість зайти в Київ чи Львів.
Масштабної релокації, подібної до весни 2025 року, навесні 2027-го Насонова не очікує. Тепер прифронтовим може стати будь-яке місто, включно з Дніпром, Одесою чи навіть Києвом.
Сама ж релокація коштує дорого. Потрібно не лише перевезти обладнання, а й заново “представити” бренд новому місту. Показовий приклад – харківська мережа “Япошка”, яка після переїзду до Києва змінила назву на “Япіко”.
За оцінкою Насонової, ринок сфери харчування входить у зиму з трьома можливими траєкторіями:
Макрорівень: концентрація ринку і межі держпідтримки
Керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій оцінює наслідки кризи енергоавтономності ширше – на рівні всього сектору послуг і ритейлу, в тому числі. Зокрема, він вказує на ризики більшої концентрації в секторі.
“Про монополізацію мова не йде, але … є ризик більшої концентрації в ритейлі через вихід великої кількості слабких гравців”, – поділився з РБК-Україна Паращій.
Масового переходу легальних сервісів у тінь він також не очікує: частково – можливо, але явище, на його думку, навряд чи стане масовим. Так само дефізикація (відмова від фізичних локацій на користь онлайну, доставки чи коворкінгів) можлива лише там, де це взагалі технічно реально.
Що стосується впливу на ВВП і податкові надходження, Паращій звертає увагу на інший ризик: не так зимову “заморозку” сервісів, як блокаду морських перевезень.
“На показники ВВП та ділову активність більше вплине блокада морських перевезень, яка може зачепити багато експортних галузей, що знизить попит на послуги малого бізнесу”, – пояснює аналітик.
За словами Паращія, потрібно залучати більше міжнародного фінансування для цільових проєктів підтримки малого бізнесу.
При цьому, на думку аналітика, варто скасувати всі неринкові обмеження. Адже пільгові кредити на сонячну генерацію, як і сама сонячна генерація, взимку мало чим допоможуть.
Питання – відповіді (FAQ):
– Скільки коштує бізнесу робота під час відключень світла?
– Для ресторанів автономна робота може коштувати 200–400 тис. грн на місяць. Сума залежить від потужності та тривалості роботи генераторів.
– У скільки разів генераторна електроенергія дорожча за мережеву?
– За оцінками різних учасників ринку – приблизно у 2–4 рази.
– Скільки коштує система автономного живлення?
– Для ресторанів – від 1,5 млн грн, для великих закладів – до 4 млн грн. У б’юті-сегменті витрати можуть починатися від 30–70 тис. грн.
– Чи замінюють генератори акумулятори?
– Акумулятори зручніші для коротких відключень, але їхня автономність залежить від навантаження. Для тривалих блекаутів генератори залишаються необхідними.
– Чи зростуть ціни на послуги?
– Енерговитрати є одним із чинників подорожчання. За оцінкою експертів, середній чек у ресторанах може зрости на 5–10%.
– Чи можуть відключення призвести до закриття бізнесу?
– Так, особливо малого бізнесу з невеликим фінансовим запасом. Великі мережі мають більше можливостей компенсувати збитки.
– Якому бізнесу найскладніше працювати без світла?
– Найбільше залежать від електроенергії магазини, ресторани, салони та медичні заклади з холодильним, стерилізаційним та іншим енергоємним обладнанням.
– Що може зробити держава?
– Експерти пропонують залучати більше міжнародного фінансування для цільових проєктів підтримки малого бізнесу і скасувати всі неринкові обмеження.