Є способи надати Україні фінансування коштом $300 млрд заморожених російських активів без прямої їх конфіскації. У своєму матеріалі для Reuters, який опублікували 19 вересня, оглядач Г’юго Діксон детально пояснив, як “репараційний кредит”, котрий запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, може стати юридично обґрунтованою альтернативою конфіскації.
Ідея “репараційного кредиту” наблизила можливість використання коштів Росії на посилення оборони України, пише Діксон. Для цього союзники мають домовитися про масштабну угоду й реалізувати її. За словами Діксона, який є одним з авторів цієї ініціативи, є два способи залучити фінансування для захисту й відновлення коштом Росії.
Перший − переказати заморожені активи до спеціальної компанії (SPV), яка надасть позику Україні. Формально кошти залишаться у власності Росії, але вона ризикує їх втратити, якщо не сплатить репарацій. Кредит Україні не є конфіскацією, адже Київ натомість видає Росії боргову розписку. Цей механізм здається ризикованим, пояснив експерт, адже шанси на виплату репарацій невеликі, але саме Москва вирішуватиме, чи повертати позику: відмовиться − втратить гроші, а винні будуть у цьому самі росіяни.
Другий спосіб, який наводить Діксон, полягає у використанні активів для купівлі довгострокових облігацій Європейського союзу з подальшим переказом коштів Україні. Як вказано в матеріалі Financial Times, опублікованому 17 вересня, Брюссель планує використати для цього залишки готівки на заморожених активах Центрального банку Росії, які зберігають у бельгійському депозитарії Euroclear. За інформацією двох джерел FT, ідеться про €170 млрд зі €194 млрд російських активів у Euroclear, які вже досягли терміну погашення.
Обидва способи мають недоліки, але Діксон підкреслив: SPV простіше і зручніше для країн ЄС. Він нагадав, що прибічники України пропонували передати $300 млрд Києву, проте це політично малоймовірно: Бельгія, де зберігають більшість активів, а також Німеччина і Франція, дві провідні країни ЄС, проти конфіскації.
Затягування переговорів загрожує тим, що Україна може опинитися перед фінансовою кризою вже на початку 2026 року, особливо на тлі скорочення американської допомоги, акцентують у британському ЗМІ. Якщо ЄС швидко ухвалить рішення, Київ уникне дефіциту ресурсів, щоб підтримувати оборону країни. Ба більше, чітка й масштабна ініціатива посилить позиції ЄС на майбутніх переговорах щодо завершення війни, пояснив Діксон у своїй статті.
За даними Reuters, зараз найбільшу частину активів зберігають у Європі, приблизно $75 млрд − в інших юрисдикціях: Великобританії, Канади і Японії, які виявили готовність долучитися до ініціативи. Сполучені Штати мають невелику частку активів − приблизно $5 млрд, − але їхня політична підтримка важлива для спільного рішення.
Контекст
10 вересня фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Конкретних сум і деталей щодо механізму так званого репараційного кредиту не розкривали.
Приблизно рік союзники України обговорювали можливість використання заморожених російських активів для повоєнного відновлення. Згоди так і не досягли, тож країни G7 знайшли інший варіант − спрямувати відсотки від цих коштів (приблизно $50 млрд на рік) у вигляді кредиту для України.
Країни Заходу заморозили приблизно $300 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільша частка − орієнтовно $190 млрд − зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear.