16:52 22.05.2026 Пт 3 хв У діях комерційної структури вбачають класичне бажання уникнути фінансової відповідальності перед бюджетом країни
Приватна компанія атакує державний банк (фото: Getty Images) Не витрачай час на шум! Читай тільки суть з РБК-Україна у Google
Компанія “Євроенерготрейд” через суд намагається визнати недійсним договір застави, за яким державний “Укргазбанк” уже стягнув понад 1,14 млрд грн боргу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на блог економіста та колишнього голови правління одного з українських комерційних банків Бориса Кушнірука у “Цензор.НЕТ”.
Читайте також: Не тільки “Сенс Банк”. Кабмін назвав ще один банк для приватизації
Суть судового спору
Днями державний банк “Укргазбанк” зміг повернути понад мільярд гривень заборгованості, пов’язаної з ТОВ “Євроенерготрейд”. 14 травня фінансова установа публічно повідомила про погашення проблемного боргу за рахунок майнового поручителя.
Проте, всього за кілька днів, 19 травня, боржник (ТОВ “Євроенерготрейд”) подав до Господарського суду Києва позов, де одним із відповідачів виступає той самий “Укргазбанк”.
За словами Кушнірука, компанія “Євроенерготрейд” вимагає в судовому порядку визнати недійсним договір застави прав вимоги до ТОВ “Хімтрейд”, укладений ще у 2020 році – через п’ять з половиною років після підписання.
Позов було подано після того, як банк фактично отримав кошти від поручителя – компанії “Парк Лейн”.
Позиція експерта
Як пояснює економіст, офіційною мотивацією позивача є “некоректний розрахунок сум”, інфляційні процеси та інші фінансово-юридичні аргументи.
Проте, на думку аналітика, це може бути спробою “заднім числом” скасувати механізм забезпечення боргу саме тоді, коли з’явилася реальна можливість його застосування.
“Збіг? Не думаю. Поки борг роками не повертався, усе всіх влаштовувало. Але щойно держбанк реально отримав понад мільярд гривень, боржник “прокинувся” і почав вигадувати нові способи, як уникнути відповідальності”, – пише Кушнірук.
Він підкреслює, що подібна практика оскарження кредитних зобов’язань перед державними фінустановами в Україні, на жаль, не є поодинокою через тривалу культуру сприйняття державного майна як такого, що не має ефективного захисту. Це дозволяло роками затягувати процеси через перенесення строків та судові спори.
“Державне сприймалося як умовно “нічийне”. Гроші можна було роками не повертати, “вирішуючи питання”, переносячи строки, домовляючись, банкрутуючи юрособи та запускаючи медійні кампанії”, – висловлюється експерт.
Кушнірук висловлює сподівання, що цього разу державному банку вдасться захистити свої інтереси.